Свято Івана Купала у слов'ян

24 червня

День Івана Купали - древнє слов'янське свято

Свято Івана Купала у слов'ян - свято літнього сонцестояння. З учасників свята, людей знаючих обрядові правила, вибирається «урядник», який займеться підготовкою та проведенням свята. Уславлення і різні обрядові заклинання по ходу свята читають: священики (волхви, жерці), урядник, старійшина. З ранку дівчата збирають трави і квіти, плетуть вінки і припасають трави-обереги (полин, звіробій, кропива) для всіх учасників свята. Оберіганні трави зазвичай кріпляться на поясі.

Хлопці заздалегідь зрубане деревце (берізку, вербу, чорноклена) висотою в півтора, два людських зрости. Його встановлюють на місці, вибраному для проведення гулянь (чисте рівне поле, горбок, берег річки, озера). Дівчата прикрашають дерево квітами і кольоровими клаптиками тканини. Дерево в народі називають «марена» або «купала». Під деревце приладнують зображення Ярила - ляльку величиною в половину людського зросту. Ляльку плетуть із соломи, гілок, іноді ліплять з глини.

«Ярилу» одягають в одяг, прикрашають вінком, квітами і стрічками. Йому слід приробити символ чоловічої гідності і родючості - дерев'яний гой (дітородний орган) значних розмірів, пофарбований у червоний колір. Перед «Ярилом» на блюді або хустці розташовують наїдки. Хлопці заготовляють дрова і складають неподалік від деревця два багаття. Один великий (Купалец), висотою до чотирьох ростов людини; в середині його встановлюють височенний жердину, на вершині якого прикріплено дерев'яну просмолене колесо або пук соломи, сухих гілок. Біля цього вогнища і піде саме веселощі. Інший багаття, складений у вигляді колодязя, не настільки великий, до пояса чоловіки. Це похоронне багаття (крада), для спалення ліка Ярила.

Вінки, кропива для купання і трави-обереги, складені при капище (якщо таке є) або під берізкою, освячуються водою і вогнем присутніми священнослужителями (волхвами, жерцями), або тими, хто може їх замінити (урядник, старійшина).

Дівчата заводять хоровод навколо берізки і співають. Хлопці на цей хоровод здійснюють «набіги», не в повну, звичайно, силу, намагаючись вихопити берізку. Той, кому це вдається, біжить до річки, де чекає інших. Волхви відламують від берізки шматочки і роздають кожному. Ці шматочки - родючі. Деревце кидають на воду, а волхви творять вирок. У воду кидають квіти, освячені трави, кропиву (оберіг від русалок) і, оголившись, починають купатися. Вдосталь насолодившись водою, ближче до сутінків збираються до багаття - Купальцу. Запалювати його належить дівчині. Тут і починається гуляння. Шум та гам стоїть, ріжки та бубни, тріскачки та дзвоники награють, та співають голосно, хороводиводіння.

Все по темі: 24 червня, свята слов'ян, свята в червні