Водян Валерій Іванович
Заслужений тренер України. Відомий своєю роботою з одеським «Локомотивом» та студентською збірною України з міні-футболу.
| Народився 8 вересня 1939 — 85 років тому |
Водян Валерій Іванович
Валерій Іванович Водян (народився 8 вересня 1939, Одеса) — заслужений тренер України. Більш за все відомий своєю роботою зодеським «Локомотивом» та студентською збірною України з міні-футболу.
Водян з дитинства мріяв стати футболістом і займався в ДЮСШ-6 у тренера Юрія Михайловича Лінди, потім продовжив у групі підготовки «Чорноморця». Входив до юнацької та молодіжної збірних міста, але заграти на високому рівні йому не вдалося. Довгий час працював в Одеському морському торговельному порту. П’ять років був капітаном «Портовика». В 1982 році його дитячий тренер Юрій Лінда запропонував Водяну тренувати дітей у СДЮШОР «Чорноморець», в той час Водян якраз закінчив юридичний факультет Одеського держуніверситету. Любов до футболу переважила і Водян взявся за тренування дітей, де він і пропрацював до того, як опинився в футзалі.
Тренерську кар’єру у футзалі почав в одеській команді «Одеса-Норд» в січні 1995 року. Тієї зими одеський клуб пережив реорганізацію, потрапивши під юрисдикцію Одеської залізниці. У першому ж сезоні роботи з командою, одночасно з приходом Водяна перейменованої в «Локомотив», заклав фундамент для її майбутніх перемог.
У сезоні 1995/1996 привів одеситів до першого в їх і одеського футзалу історії чемпіонського титулу. Це було перше чемпіонство одеських ігровиків в історії одеського спорту. Додатковий матч «Локомотива» з непереможнимдніпропетровським «Механізатором» за перше місце увійшов до числа найбільш знакових матчів українського футзалу.
У сезоні 1996/1997 «Локомотив», який значно підсилився, зробив золотий дубль, вигравши чемпіонат і Кубок країни. А навесні 1997 року спробував свої сили на міжнародній арені, завоювавши малі бронзові медалі (за 4-те місце) Турніру європейських чемпіонів в Москві.
Сезон 1997/1998 повинен був принести команді Водяна нові міжнародні перспективи, але в результаті вона була вимушена просто дограти сезон до кінця, тому що взимку 1998 року стало відомо, що нове керівництво Одеської залізницівідмовляється від фінансування найсильнішої команди країни. Знову вигравши і чемпіонат, і Кубок, склад «Локомотива»розпався. Тричі поспіль вигравши чемпіонат, Водян встановив унікальне досягнення, яке досі нікому не підкорилося.
Водян отримав у своє розпорядження юних виконавців. Перша ліга для обкатки молоді була оптимальним варіантом у ситуації, що склалася. І до другого кола першості країни команда навчилася перемагати, демонструючи добротну якість гри. Але і цій команді судилося бути розформованою.
Наступним етапом клубної тренерської діяльності Водяча став нині не існуючий єкатеринбурзький клуб «Альфа», з яким одеський фахівець встиг виграти «бронзу» Кубка Росії, а також Кубок кубків. Але незважаючи на очевидний прогрес, зовсім скоро тренер і «Альфа» розійшлися.
У 2004 році Водян кілька місяців пропрацював в кишинівському «Камелоті» — учаснику Кубку УЄФА.
В 2007 році деякий час був тренером-консультантом харківського «Локомотива».
Недовгим вийшло і співробітництво Водяна з київською «Планетою-Міст» в сезоні 2008/2009. В цьому випадку все завершилося фінансовою кризою київського клубу, який на перших порах демонстрував під керівництвом Водяна перспективні результати, що дозволяли розраховувати принаймні на боротьбу за медалі чемпіонату.
Перед сезоном 2011/2012 прийняв першоліговий МФК «Одеса», однак у зв’язку з погіршенням здоров’я подав у відставку посеред 2-го кола чемпіонату.
Протягом усіх цих років періодично залучався як тренер в студентську, молодіжнута національну збірні України з футзалу.
З 2002 року в Одесі щорічно проводиться міжнародний турнір на призи Валерія Водяна.
© 2009-2024 day.calendar.org.ua - це повний календар свят, подій, іменин, народних прикмет на кожен день. Друкована версія.