Свято Богині Долі (дівоча посвята)

24 листопада

На Свято Богині Долі жінкам заборонялося прясти тканина, прати, а також купатися або купати дітей. Художник Корольков В.

Богиня, яка наділяє немовлят при народженні всіма добрими чи поганими якостями, пророкує їм майбутнє. Серби називають її Срєча, Стріча Вважається, що Долю завжди треба умилостивлювати принесенням їй подарунків. Дослівно доля означає «частина, частка». Ім'я Доля (колись давно-слов'янською Судьба) має слов'янське походження близьке до «суд божий» або означає сам процес дії від «судити, присуджувати» (виносити вирок). Віра у вічне життя душі сформувала уявлення про Долю, як про Богиню, яка вершить суд над душею у загробному світі. За заслуги людини в минулому житті, вона відповідно дає добру чи злу долю в майбутньому її перевтіленні.

Богині Долі приносять пожертви у вигляді каші — символу родючості. Наприклад, в Україні на свято Долі (24 листопада) дівки готують горщик каші й виносять на вулицю зі словами: «Доле, йди до нас кашу їсти!» Ціле (не подрібнене) зерно обрядової каші вказує на те, що цей вечорничний обряд, який дожив до наших днів, походить з давньої «рожаничної трапези».

Богиня доброї долі уявляється в образі вродливої молодої жінки, яка міцно і рівно пряде золоту нитку людської долі. Доля-Стріча має ще ім'я Ясна, яка пряде нитку життя. Вона згадується у Велесовій Книзі, як Богиня, присутня при народженні Дажбожих онуків: «вже Ясна тче йому» (дошка 16). Стріча (вона ж Перуниця) також є жіночою блискавич­ною потугою поруч з Перуном, що уособлює чоловічу громову потугу.

Богиня доброї долі — одне з втілень Рожаниці, вона має інформацію про майбутнє подружніх пар, народження дітей (втілення нових душ). Вірогідно, Долі-Стрічі в давнину й присвячувався день Стрітення (за відновленим язичницьким календарем — 2 лютого). В цей день, за народною вірою, Богиня Зима зустрічається із Богинею Весною. Весну уявляють у вигляді молодої дівчини, радісної й сонячної красуні, прикрашеної квітами та зелами, а Зиму — в образі злої старої жінки у сніжних хутрах, від якої віє холодом і морозом. Дві суперниці змагаються, хто кого переможе. Із того, як міняється погода цього дня, визначають, яким буде літо і врожай цього року. Як правило, це перший зимовий день, у який сонце світить надзвичайно яскраво.

Отже, астрономічно свято Стрітення настає значно раніше, ніж його святкує ортодоксальна християнська церква. У наших сусідів західних слов'ян збереглися звичаї цього дня закликати Богиню Стрічу в гості, пригощати її доброю стравою. Тоді вона розщедриться і подарує госпо­дарям щастя. Суперниця Стрічі — Нестріча, тобто зла доля (недоля). Існує повір'я, що Нестрічу треба відгонити й посилати її ворогам.

Слугами Богині вважалися павуки, тому вважалося доброю прикметою, якщо в лице прилетить павутина. Саме з Богинею Долі пов'язують оберіг - мотузочку, яку пов'язують на праве зап'ястя. На дане свято жінкам заборонялося прясти тканина, прати, а також купатися або купати дітей. Люди вірили, що за порушення заборони богиня може суворо покарати: наслати хвороби, порвати полотно або сплутати на веретені нитки.

По матеріалам Українське народознавство. Г.С. Лозко.

Все по темі: 24 листопада, дохристиянські свята, доля, Богиня