Кожедуб Іван Микитович

Льотчик-винищувач. Тричі Герой Радянського Союзу (1944, 1944, 1945). Маршал авіації (1985). Член ВКП(б)/КПРС з 1943 року. Почесний громадянин Сум.

Народився 8 червня 1920, помер 8 серпня 1991
104 років тому  33 років тому

Закінчивши у рідному селі семирічну школу, Іван вступає в 1934 році до школи робітничої молоді в Шостці. Восени 1936 р. розпочинає навчання в Шосткинському хіміко-технологічному технікумі і одночасно в місцевому аероклубі.

У Червоній Армії з 1940 року. У 1941 році закінчив Чугуївську військову авіаційну школу льотчиків. Служив в ній інструктором.

П’ятдесят друга зірка на фюзеляжі — реактивний «мессершмітт», «секретні крила» люфтваффе. Перший в історії реактивної ери літак, збитий в повітряному бою та ще й гвинтовим противником. Це сталося 15 лютого 1945 р. над річкою Одер. Кожедуб збив реактивний винищувач Me-262 унтер-офіцера К. Лянге з I./KG(J)54.

Німецький ас шукав Кожедуба, полював на нього, але Кожедуб знайшов його скоріше. Реактивного «мессера» переграв не швидкістю, а самою лише майстерністю. В небі Франкфурта-на-Одері. На максимальній межі можливостей літаків, при величезних перевантаженнях вони з веденим зайшли в хвіст «мессершмідту». Титаренко — його літак був трохи вище — відкрив вогонь. Ме-262 — і це була вже паніка — тікає вліво, і тут його зустрічає Кожедуб. І гордість німецького авіапрому перетворюється у вогненну кулю.

До кінця війни гвардії майор Кожедуб здійснив 330 бойових вильотів, у 120 повітряних боях збив 64 літаки противника (сюди не входять 2 американських P-51, збиті ним весною 1945 року, які першими напали на нього, напевне прийнявши за гітлерівця). Свій останній бій, в якому збив 2 FW-190, провів в небі Берліна. За всю війну жодного разу не був збитий. Його вважають найкращим асом авіації союзників.

Кожедуб Іван Микитович

Після війни працював на відповідальних посадах у ВПС, у 1950–1953 рр. командував авіадивізією, що воювала в Північній Кореї. З 1964 р. — 1-й заступник командуючого авіацією Московського Військового округу, з 1971 р. працював у центральному апараті ВПС, з 1978 р. — у групі генеральних інспекторів МО СРСР.

В офіційній радянській історіографії підсумок бойової діяльності Кожедуба виглядає як 62 літаки противника, збиті особисто. Однак недавні архівні дослідження показали, що ця цифра трохи занижена — в нагородних документах (звідки вона, власне, і була взята) з невідомих причин відсутні дві повітряні перемоги (8 червня 1944 — Ме-109 і 11 квітня 1944 — PZL P.24), між тим як вони були підтверджені — офіційно занесені на особистий рахунок льотчика.

В кінці війни американськими льотчиками в зоні дій радянської авіації були збиті радянські винищувачі. І. М. Кожедуб вилетів і особисто підбив два американські винищувачі, які були винні у цьому акті агресії. У книзі Миколи Бодріхіна «Радянські аси» наведено дещо інші обставини цього епізоду: Кожедуб відігнав від американського бомбардувальника німецьких винищувачів, які атакували його, після чого був сам атакований американськими винищувачами з дуже великої дистанції. Кожедуб збив два американських літаки; судячи зі слів американського льотчика, який вижив, американці прийняли літак Кожедуба за німецький Фокке-Вульф.

У ході Корейської війни Кожедуб командував 64 ВАК, проте в повітря йому підніматися заборонили.

Бронзовий бюст Кожедуба встановлений на батьківщині льотчика, в селі Ображіївка. Його Ла-7 (бортовий № 27) експонується в музеї ВВС в смт. Моніно. Також ім’ям Івана Кожедуба названий парк в місті Суми біля входу встановлено пам’ятник льотчику, вулиця на Південному-Сході Москви (Росія) — вулиця Маршала Кожедуба, вулиця на житловому масиві Ігрень, м. Дніпропетровськ (Україна) — вулиця Кожедуба.

Ім’я Тричі Героя Радянського Союзу Івана Микитовича Кожедуба носить Харківський університет Повітряних Сил (колишн. ХВУ), а також Шосткинський хіміко-технологічний коледж. 8 травня 2010 пам’ятник Кожедубу відкрито в Парку Слави, у Києві. 8 червня 2010 в місті Шостка в ознаменування 90-річчя Кожедуба було встановлено бюст біля музею Івана Кожедуба. 12 листопада 2010 пам’ятник Кожедубу був встановлений в Харкові, на території Харківського університету Повітряних Сил.

Про Кожедуба знятий документальний фільм «Таємниці століття. Дві війни Івана Кожедуба».

Помер 8 серпня 1991 року. Похований в Москві на Новодівичому цвинтарі.

Все по темі: , , , , , , , , ,



© 2009-2024 day.calendar.org.ua - це повний календар свят, подій, іменин, народних прикмет на кожен день. Друкована версія.